Комунальний заклад "Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІст. №8"

   





Управління

 

 

 

 Головне джерело

 підвищення ефективності

 знаходиться в людях.

 

Концепція розвитку управління

школою

З огляду на глибокий аналіз наукових досліджень з управління, практики управління навчальними закладами та системи управління конкретною установою, дійшли висновку, що основними засобами підвищення ефективності управлінської діяльності можна вважати досягнення таких властивостей управлінських систем:

-         ціннісний характер управління;

—     адаптивність управління (пристосування до ситуації);

—     релевантність (відповідність справі);

—     превентивність (випереджальний характер);прогностичність (визначення перспектив і прогнозів);

—     консолідуючий, об’єднуючий характер;

—     діалогічність, узгоджуваність з іншими системами організації;

—     інноваційність, творчість;

—     демократичний, парсипативний (колегіальний) характер;

—     особистісно орієнтована спрямованість;

—      гнучкість, мобільність;

—      рефлективність, орієнтація на самооцінку, самокорекцію, саморозвиток.

Організаційний механізм управління за умов розвитку навчального закладу повинен відповідати наступним вимогам:

1.      Раціональність технології. Можна користуватись традиційними, модернізованими та радикально новими технологіями; їх ефективність зумовлюють управлінські ситуації.

2.      Якість технології. Відповідність проектної продуктивності до реальної.

3.      Орієнтація на результати, досягнення, продуктивність повинна домінувати над зовнішньою привабливістю та інноваційною формою.

4.      Мотиваційний потенціал зумовлює розуміння цілей діяльності, досягнення результатів.

5.      Відповідний рівень кваліфікації керівників всіх рівнів управління школи повинен створити ситуацію усвідомлення цілей, задач, шляхів оновлення діяльності та практичної їх реалізації.

6.      Сталість керованого складу, Незначна чисельність кадрів в колективі.

7.      Злагодженість в роботі адміністративної команди, корпоративний дух.

8.      Інформаційне забезпечення управління, ресурс часу, що передбачають отримати достатню інформацію по обсягу та по якості, можливість реалізувати управлінську процедуру в часі.

Ідеї оновлення функцій управління

Аналітична діяльність

—      Аналіз навчально-виховного процесу як засіб визначення якості
розвитку школярів.

—      Вивчення мотивів, цінностей вчителів, можливостей стимулювання на інноваційну, експериментальну діяльність.

—     Висновки на підставі аналізу щодо існуючого стану справ як
уроки на майбутнє.

—     Використання системного аналізу як засобу удосконалення
діяльності.

—     Гуманізація управлінського мислення, людиноцентриський погляд.

—     Підсилення системності та рефлективності управлінського мислення.

—     Аналіз та моделювання шляхів розв’язання проблем.

—     Налагоджена система інформаційного забезпечення.

—     Наявність відлагодженої системи зворотних зв’язків.

—     Аналіз колективу з позиції ролі в ньому кожного вчителя.

Планово-прогностична діяльність

—     Розробка програми розвитку школи.

—     Розробка цільових проектів.

—     Залучення колективу до складання планів, програм розвитку, цільових проектів.

Планування в умовах вільного вибору цілей та задач.

—     Обов’язковість визначення місії школи.

—     Раціональність планування.

—     Широке використання можливостей наукового підходу до планування.

—     Досягнення цілей через оптимізацію.

—     Концептуальна основа усіх видів діяльності та роботи шкільних систем.

Організаційно-координаційна діяльність

—     Моделювання структури управління. Розробка матричної рухливої структури управління.

—     Встановлення горизонтальних зв’язків, забезпечення їх координації'

—     Чіткий розподіл завдань кожного в межах загального, відповідальність кожного за свою справу.

—     Забезпечення динаміки функціональних обов’язків та прав всіх суб'єктів в залежності від завдань.

—     Створення умов для розвитку неформальної структури колективу.

—    Добір досвідчених, кваліфікованих спеціалістів.

—    У посадовому зростанні вчителів увага приділяється індивідуальним можливостям та перспективам розвитку особистості.

—    Орієнтація на перманентну систему підвищення кваліфікації вчителів.

—    Демократизація управління як основа демократизації школи.

—    Формування організаційної культури.

Контрольно-оціночна діяльність

—    Надання переваги визначенню якісних аспектів перевірки.

—    Увага здебільшого до кінцевих результатів, вивчення системи роботи.

—    Увага до навнально-методичної-спрямованості контролю.

—    Постійне моделювання та оновлення системи внутрішньошкільного контролю, вибір ефективної технології.

—    Увага до мотиваційної функції контролю.

—    Забезпечення випереджального характеру контролю.

—    Обговорення системи внутрішньошкільного контролю в колективі.

—    Демократизація внутрішньошкільного контролю, дотримання принципу егалітарності.

Регулятивно-корекційна діяльність

—    Контролінг та моніторинг визначаються як засоби регулювання та корекції в педагогічному процесі.

—    Створення нових, оновлення навчально-виховних технологій та впровадження їх у практику діяльності.

—    Приведення функцій управління у відповідність до завдань навчально-виховного закладу.

—    Розробка системи стимулювання та мотивації.

—    Формування колективу критичних однодумців.

—    Створення творчої атмосфери, сприятливого мікроклімату.

—    Оптимізація управління.

—    Управління розвитком навчального закладу.

 

Рекомендації щодо раціонального

управління

  Питання удосконалення змісту управлінської діяльності та підвищення рівня  компетентності керівника сучасної школи завжди залишається актуальним. Воно   детермінується як зовнішніми, так і внутрішніми умовами роботи директора, зумовлюється невпинним процесом оновлення функції управління

1.      Управляйте цілями

2.      Розробляйте довгострокові плани ( більш ніж на рік).

3.      Використовуйте щоденник.

4.      Використовуйте плани на день.

5.      Розподіліть пріоритети у переліку того, що потрібно зробити.

6.      Створіть особистий та колективний профіль витрачання часу.

7.      Заплануйте час ( близько 20% щоденно) для незапланованого.

8.      Не захоплюйте для роботи особистий час.

9.      Час краще відстежувати, ведучи його облік.

10.  Розрізняйте невідкладність та важливість.

11.  Визначайте собі кінцеві строки.

12.  Поставте на стіл годинник.

13.  Поєднайте схожі завдання та виконуйте їх разом.

14.  Навчіться швидкісному читанню.

15.  Використовуйте кошик для непотрібних паперів, не складайте їх.

16.  Стандартизуйте рутинну та дрібну роботу.

17.  Тримайте свої папери та пошту розсортованими, розкладеними за важливістю, обробленими та розподіленими за каналами секретарем чи помічником.

18.  Розвивайте та переглядайте систему діловодства.

19.  Звільніть поверхню столу.

20.  Киньте портфель на роботі.

21.  Використовуйте тиху годину ( годину відпочинку, релаксації).

22.  Не робіть нічого з того, що ви можете доручити іншим.

23.  Уникайте прагнення до досконалості.

24.  Позбавте себе дрібниць.

25.  Доручайте підлеглим завдання виконувати повністю.

26.  Протестуйте делегування знизу вгору.

27.  Введіть у практику «незнання» всіх відповідей.

28.  Використовуйте переліки питань « для обговорення».

29.  Використовуйте для координації зустрічі зі штабом.

30.  Складіть план впровадження нового та керуйте змінами.

31.  Стимулюйте командну роботу.

32.  Зробіть таблички та графіки дзвінків і відвідувань.

33.  Будьте щирими, кажучи: « Вибачте, я зайнятий».

34.  Втягніть відвідувача в роботу.

35.  Навчіться швидко закінчувати зустріч.

36.  Дозвольте собі не прагнути знати все.

37.  Розробіть та використовуйте проектні контрольні карти.

38.  Заохочуйте результат, а не дію.

39.  Уникайте надмірного контролю.

40.  Закінчуйте те, що почали.

41.  Всебічно використовуйте час поїздки, чекання.

42.  Використовуйте для себе примітки « Подумати!»

43.  Робіть повідомлення короткими і простими.

44.  Обмежте надмірні комунікації та зустрічі.

45.  Поставте тимчасові обмеження пунктам розпорядку дня.

46.  Скорочуйте збори. Не відволікайтеся від розпорядку дня. Починайте та закінчуйте наради вчасно.

47.  Дотримуйтеся послідовності ( тематики) нарад.

 

 

Основні принципи управління

  УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМИ ЗАКЛАДАМИ ЗДІЙСНЮЮТЬ НА ОСНОВІ ПОЛОЖЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ЗАКОНУ «ПРО ОСВІТУ», ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД, СПИРАЮЧИСЬ НА ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ, ДО ЯКИХ НАЛЕЖАТЬ:

 

  •  Принцип демократичності управління школою. Полягає у поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора. Головним органом самоврядування є конференція представників громадськості, педагогів, батьків, учнів старших і середніх класів, на якій обирають директора і раду школи. Основні питання роботи школи директор зобов'язаний узгоджувати з радою. Крім того, в школі діє педагогічна (дорадча) рада.
  •  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко окреслюються права та обов'язки вчителів, учнів, працівників школи. Статут школи, правила внутрішнього трудового розпорядку є її демократичною правовою базою. Школа постає маленьким «острівцем» правової держави, де все регулюється нормами і правилами.
  •  Принцип гуманізації. Ґрунтується на усвідомленні людини як найвищої цінності, необхідності поваги до неї. Передбачає створення гуманних стосунків, оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності дитячого і педагогічного колективів.
  •  Принцип гласності, відкритості управління. Зобов'язує до відкритого прийняття рішень педагогічної ради школи, обговорення поточних питань (розподіл навчальних годин, прийом та звільнення з роботи вчителів, інших працівників). Гласність та відкритість запобігають соціально-психологічній напруженості в педагогічному, учнівському та громадському середовищах.
  •  Принцип регіональності школи. Оскільки у межах України регіональність виявляється як належність до певного регіону (Донбасу, Слобожанщини, Півдня, Центральної України, Криму, Галичини, Закарпаття, Буковини), кожен з яких має специфічну організацію життя, побуту, мовні особливості, традиції, це зумовлює специфіку школи, створення у ній своєрідних культурно-освітніх центрів, організацію гуртків, фестивалів тощо.
  •  Принцип плановості. Передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування усіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об'єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу освіти. При цьому всі плани мають бути спрямовані на вирішення основних завдань школи.
  •  Принцип перспективності. Випливає з необхідності передбачення та прогнозування діяльності школи не лише на семестр, навчальний рік, але й на увесь цикл навчання учнів у школі.
  •  Принцип компетентності. Вимагає високого рівня науково-педагогічної підготовки, загальної ерудиції, професіоналізму вчителів.
  •  Принцип оптимізації. Спрямований на створення в навчально-виховному закладі найсприятливіших соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності учасників педагогічного процесу.
  •  Принцип поєднання єдиноначальності, колегіальності й персональної відповідальності. Виявляється в персональній відповідальності керівника навчально-виховного закладу перед вищими органами освіти, суспільством, державою, законом за стан справ у керованій ним установі. Директор має право в межах закону самостійно приймати рішення, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу. Він поєднує свою діяльність із колегіальними органами — радою, педагогічною радою — і несе відповідальність за реалізацію рішень цих органів.
  •  Принцип об'єктивності оцінювання виконання учасниками педагогічного процесу функціональних обов'язків за результатами конкретних справ. Передбачає необхідність систематичного контролю за діяльністю посадових осіб, об'єктивного оцінювання результатів роботи (рівень успішності й вихованості учнів). Ця робота має відбуватися гласно, з урахуванням думки педагогічного колективу.
  •  Принцип участі громадськості. Полягає у створенні різноманітних комісій, які сприяють роботі школи.

 

Інноваційний підхід до управління навчально-виховним процесом
 

 

Інноваційним підходом у керуванні навчальним закладом є державно-громадська модель управління. Адже освіта розвивається як відкрита єдина державно-громадська система. Завдяки цьому громадяни стають активними учасниками навчально-виховного процесу. Держава розробляє напрями розвитку освітньої політики, забезпечує правове поле, гарантії населенню в здобутті освіти. Громадськість має змогу в межах визначеного правового поля впливати на формування освітньої політики. Нормативно-правові документи регламентують цю взаємодію. Важливо передбачити органічне поєднання засобів державного впливу з громадським управлінням, що розширюватиме управлінські можливості громадської думки. Проте не завжди теоретичні засади реалізуються на практиці державно-громадського управління освітою. Практика сьогодення підтверджує ще монопольне ставлення держави до управління загальною середньою освітою.

 

 

 

Цілі діяльності школи на сучасному етапі

1.    Відпрацювання нової перспективної моделі адаптивної школи як такої, що найбільш повно відповідає соціальним та педагогічним умовам;

2.      Забезпечення рівних умов для реалізації конституційного права на освіту;

3.      Створення умов для неперервної освіти відповідно до інтересів особистості;

4.      Підвищення ролі освіти у вихованні особистості;

5.      Забезпечення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

III.      Завдання щодо досягнення мети:

1.    Створити умови для індивідуального розвитку учнів через удосконалення форм компе
тентнісно орієнтованого підходу;

2.    Забезпечити створення умов для підвищення загального культурного рівня розвитку
дитини, формування духовної форми особистості;

3.    Забезпечити формування почуття соціальної та моральної відповідальності, поваги
до закону при дотриманні моральних норм;

4.      Створити умови для забезпечення соціальної захищеності учнів;

5.      Створити умови для розвитку творчих здібностей учнів;

6.      Забезпечити формування працездатного, творчо працюючого колективу вчителів;

7.  Створити умови для вдосконалення системи формування та виховання здорового способу життя, системи здоров’язберігаючих технологій навчання та формування в учнів ціннісного ставлення до свого здоров’я;

8.  Визначити педагогічні основи та створити відповідну базу для подальшого формування дитячої самодіяльної організації, яка об’єднує різноманітні форми дитячої діяльності;

9.  Продовжити створювати умови для активізації діяльності психологічної служби у визначенні перспектив розвитку школи;

10.      Продовжити створювати умови для вдосконалення роботи, спрямованої на демократизацію процесу навчання та взаємодію суб’єктів освітнього процесу « учень» - «батьки>«учитель».

IV.  Стратегічні завдання:

Для досягнення мети освіти школою обрано стратегічну ідею -креативної освіти для
розвитку інноваційної особистості, що вимагає вирішення таких стратегічних завдань:

а) організаційні - продовження роботи над створенням проектів, комплексних планів,спрямованих на адаптивну діяльність в освітньому процесі; реалізація заходів за результатами атестації закладу:

б) методично-кадрові - залучення педагогів до перспективних моделей педагогічногодосвіду, формування нового педагогічного мислення; продовження роботи над проблемною темою на основі діагностичних даних;

в) освітні - розвиток особистості учня, його здібностей та обдаровань, наукового світогляду; створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;

г) виховні та соціальні - виховання громадянина України, а разом з цим виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання дітей у дусі любові до України, формування й розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією; виховання поваги до Конституції України, державних символів України, відповідальності перед законом за свої дії; реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності; збреження й зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

V.         Пріоритетні напрямки роботи

І.   Освітні:

1.     Забезпечення загальної середньої освіти;

2.   Підвищення результативності участі в предметних олімпіадах та участі в конкурсі-захисті учнівських робіт МАН;

3.     Підвищення результативності навчальної роботи в профільних класах;

4.     Підтримка й педагогічний супровід відмінників та дітей з особливими здібностями;

5.     Підтримка й педагогічний супровід дітей з низьким рівнем навченості.

II.      Виховні та соціальні:

1.   Правова пропаганда, профілактика правопорушень, шкідливих звичок, робота з дітьми девіантної поведінки;

2.   Виховання національно-культурних традицій, громадянське виховання, військово-
патріотичне виховання;

3.     Співдружність сім’ї, школи, громадськості й позашкільних установ;

4.     Охорона життя та здоров’я дітей, охорона праці;

5.   Забезпечення безумовного виконання всіх норм законодавства із захисту дітей пільгових категорій та інших учасників НВП.

VII Організаційні, методично-кадрові:

1.     Робота над науково-методичним проектом « Освітні стратегії соціалізації особистості
і громадянського суспільства»

2.      Робота з обдарованими, здібними;

3.      Робота з малодосвідченими вчителями;

4.      Атестація й підвищення кваліфікації педкадрів;

5.     Упровадження рейтингової оцінки професійної діяльності вчителів на основі резуль-
татів роботи;

6.      Розробка та впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес;

7.      Продовження оновлення методичної бази навчальних кабінетів;

8.      Забезпечення результативної участі вчителів у конкурсах професійної майстерності
різного рівня;

9.     Кожному методичному об’єднанню протягом навчального року забезпечити друку-
вання не менше однієї статті вчителів.