Обласний науково-педагогічний проект

Освітні технології соціалізації особистості громадянського суспільства

Педагогічна громадськість міста

Створення умов для соціалізації особистості молодшого школяра шляхом удосконалення навчально-виховного процесу

Методичне об'єднання вчителів початкової школи, вихователя ГПД, вчителя музики

Соціалізація особистості молодшого школяра в умовах навчального середовища  

Основні напрямки роботи МО вчителів початкових класів

-        Досконало  опрацювати нові документи, які регламентують роботу вчителя початкових класів.

-        Підвищення якості освіти шляхом оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в умовах реалізації нових Державних стандартів освіти.

-        Підвищення рівня професійної  компетентності педагогів.

-        Створення здоров’язберігаючого освітнього середовища, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

-        Упровадження і використання ІКТ в навчально-виховному процесі початкової школи.

-        Поширення педагогічного досвіду.

-        Формування  у молодших школярів вміння вчитися, основних компетентностей, яких потребує життя.

-        Формування інноваційної особистості з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Мета роботи

У  2018 – 2019  н. р. методичне об’єднання вчителів початкових класів ставить собі за мету:

o   продовжувати впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес;

o   створювати психологічно-комфортні умови для вільного самовиявлення та самореалізації учнів;

o   розвивати творчі здібності обдарованих учнів.

Завдання роботи

Членам методичного об’єднання в наступному навчальному році:

-          Працювати над розвитком соціальної  компетенції молодшого школяра в умовах шкільного середовища;

-           

o   планувати та здійснювати роботу з ліквідації недоліків;

o   використовувати системний підхід у роботі зі здібними та обдарованими дітьми;

o   працювати над рівнем обізнаності та готовності вчителів до впровадження інтегрованого навчання, готовності до формування медіа культури молодших школярів відповідно сучасним освітнім вимогам, оптимальної інформатизації навчально-виховного процесу;

o   проводити тижні педагогічної майстерності;

o   продовжувати поповнювати творчими наробками методичний кабінет;

o   продовжити взаємовідвідування уроків з метою збору зернинок досвіду кожного члена методичного об’єднання;

o   вести моніторинг росту професійної компетентності, педагогічної майстерності вчителів.

o   Запроваджувати  вчителям початкових класів новітні педагогічні стратегії;

o   Удосконалювати систему психолого-педагогічного супроводу соціалізації.

Головна мета: виявлення та максимальний розвиток індивідуально значущих позитивних задатків кожного учня, формування інтересу до пізнання, бажання та вміння навчатися, надання особистості можливості визначатися та реалізовуватися в тій галузі діяльності, яка найбільше відповідає її потенційним здібностям.

Основні напрямки роботи МО вчителів початкових класів

І. Діагностично-прогностичний напрям:

v створення умов для компетентнісно орієнтованої системи неперервної освіти з метою надання вчителям широких можливостей для оновлення, поглиблення, вдосконалення професійної компетентності;

v вивчення потреб педагогів у неперервній освіті та визначення змісту, форм, методів навчання;

v створення системи інформаційної підтримки, включаючи ресурси Інтернет;

v стимулювання мотивацій педагогів до постійного навчання, самоосвіти, розвитку творчого потенціалу;

v вдосконалення навчально-виховного процесу.

ІІ. Навчально-методичний  напрям:

v забезпечення участі педагогів у різноманітних заходах на всіх рівнях;

v моделювання продуктивної технології інноваційного навчально-виховного процесу;

v теоретичне оволодіння різними формами, методами, підходами, технологіями для вдосконалення навчально-виховного процесу;

v використання навчальних, навчально-методичних, інформаційних ресурсів у професійній діяльності;

v методичний супровід атестації педагогічних кадрів.

ІІІ. Організаційно-координаційний напрям:

v підвищення професійної компетентності педагогічних працівників;

v координація форм і методів самоосвітньої діяльності, націлення на підвищення педагогічної майстерності та вдосконалення фахової підготовки вчителів;

v розвиток мотивів професійної творчої діяльності вчителів;

v планування індивідуально-освітньої траєкторії та її реалізації в між атестаційний період.

-        Досконало  опрацювати нові документи, які регламентують роботу вчителя початкових класів.

-        Підвищення якості освіти шляхом оновлення змісту, форм і

методів навчання і виховання в умовах реалізації нових

Державних стандартів освіти.

-        Підвищення рівня професійної  компетентності педагогів.

-        Створення здоров’язберігаючого освітнього середовища,

формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

-        Упровадження і використання ІКТ в навчально-виховному

процесі початкової школи.

-        Поширення педагогічного досвіду.

-        Формування  у молодших школярів вміння вчитися, основних компетентностей, яких потребує життя.

-        Формування інноваційної особистості з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Методичне об’єднання ставить такі основні завдання на 2018-2019 навчальний рік

 1. Перехід на особистісно-орієнтований та діяльнісний підходи в організації роботи членів ШМО.

2. Створення умов для успішного впровадження нового освітнього стандарту на засадах компетентнісного підходу.

3. Створення гуманного соціокультурного середовища для самовираження, самоактуалізації, самоствердження та самореалізації кожного вчителя, його повноцінного професійного розвитку й особистісного само становлення.

4. Задоволення особистісних освітніх потреб вчителів.

5. Формування єдиного освітнього-методичного простору для професійного зростання педагогів.

4.      Спрямувати роботу на забезпечення високого рівня викладання, формування в учнів практичних умінь і навичок.

5.      Формувати у молодших школярів вміння вчитися, основних компетентностей, яких потребує життя.

6.      Створити систему внутришкільного моніторингу якості знань.

7.      Удосконалювати систему психолого-педагогічного супроводу як важливого чинника процесу соціалізації.

8.      Упровадження інноваційних освітніх технологій для формування соціальної компетентності та громадянської активності учнів.

9.      Забезпечити формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу.

10.  Поширення педагогічного досвіду.

Робота з обдарованими дітьми

Завдання для самоосвітньої роботи між засіданнями:

1)      опрацювати Концепцію «Нова українська школа», затверджену Кабінетом Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988;

2)      ознайомитися з наказом МОН України від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у ЗНЗ І ступеня»;

3)      ознайомитися з проектом Державного стандарту початкової загальної освіти № б/н від 26.07.2017 р.

4)      переглянути сюжет ТРК «Київ» про провадження Нової української школи;

5)      опрацювати Лист МОН України від 07.06.2017 р. № 1/9-315 «Про структуру 2017/2018 н.р. та навчальні плани ЗНЗ»;

6)      ознайомитися з Інформаційним повідомленням від 14.03.2017р. № б/н «Перелік навчальних програм, рекомендованих МОН України, для реалізаціїваріативної складової навчальних планів у ЗНЗ І ступеня у 2017-2018 н.р.»;

7)      взяти до уваги наказ МОН України № 948 від 05.08.2016 р. «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів ЗНЗ»;

8)      опрацювати «Опис ключових змін в оновлених програмах початкової школи», затверджені рішенням Колегії МОН України від 04.08.2016 р. та оприлюднені на сайті МОН 11.08.2016 р.;

9)      опрацювати Лист МОН України від 09.08.2017 р. № 1/9-436 «Методичні рекомендаціїщодо викладання навчальних предметів у ЗНЗ І ступеня у 2017-2018 н.р.»;

10)  ознайомитися з наказом МОН України від 19.08.2016 р. № 1009 «Про внесення змін до наказу МОН України від 21.08.2013 р. № 1222»;

11)  опрацювати додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 р. № 1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів»;

12)  опрацювати Лист МОН України від 06.09.2016 р. № 1/9-464 «Щодо надання деяких роз'яснень з організації навчально-виховного процесу в початковій школі»;

13)    ознайомитися з Листом МОН України від 15.09.2015 р. «Щодо дистанційної форми навчання в ЗНЗ»;

14)    опрацювати Лист МОН України№1/9-413від  27.07.2017р. «Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 н. р.»;

15)    опрацювати Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затверджену наказом МОН України № 641 від 16.06.2015 р.;

16)    опрацювати додаток до наказу МОН України № 641 від 16.06.2015 р. «Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у ЗНЗ»;

17)  ознайомитися з Указом Президента України від 14.10.2014 р. № 806 «Про День захисника України»;

18)  ознайомитися з Указом Президента України від 13.11.2014 р. № 871 «Про День Соборності України»;

19)  ознайомитися з Указом Президента України від 13.10.2014 р. № 872 «Про День Гідності та Свободи»;

20)  опрацювати лист МОН України від 13.08.2014 р. № 1/9 – 412 «Про проведення Уроків мужності»;

21)  опрацювати лист МОН від 23.04.2015 р. № 1/9 – 188 «Щодо відзначення Дня пам'яті  та примирення  і Дня перемоги над нацизмом у Європі»;

22)    опрацювати наказ МОН України від 27.04.2015 р. № 472/26917 «Інструкція щодо заповнення Класного журналу для 1 – 4 класів ЗНЗ»;

23)    ознайомитися з інструктивно-методичним листом МОН України від 14.02.2015р. № 1/9-71 «Роз'яснення щодо порядку приймання дітей до 1 класу ЗНЗ»;

24)    опрацювати літературу з питань самоосвіти вчителя А.Я.Айзенберга, Г.І.Вергелеса, І.Р.Калмикова, А.А.Колесникова, Л.М.Мітіна, С.Лебедєва, Т.М.Левашової, М.М.Лобанова, Л.М.Логутенко, В.Д.Луганського, Б.І.Любімова;

25)    коригування індивідуальної педагогічної проблеми, над якою вчителі будуть працювати протягом навчального року;

26)    спланувати навчально-виховну роботу 1-4 класів на рік;

27)    спланувати роботу щодо реалізації шкільної програми "Ключі до успіху";

28)    організувати участь учнів 1-4 класів у шкільному марафоні "Інтелект. Талант. Духовність";

29)    підготовка, презентація та розповсюдження продуктів педагогічної діяльності членами ШМО.

Самоосвіта вчителів початкової школи

Головним етапом підготовки вчителя до самоосвітньої діяльності вважається діагностичний. Сучасна педагогіка дає широкий спектр форм і методів діагностики рівня педагогічної майстерності (анкети, опитувальники, тести, програми), які допоможуть визначити рівень методичної підготовки вчителя, педагогічної майстерності.

За словами Сухомлинського "...немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як  учителі". Оскільки творчість – "це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне", то кожного керівника закладу чи методиста турбує питання: як сформувати здібність до творчої роботи, і як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не загасав, і давав плоди.

Устремлінню до творчого зростання вчителя знову ж таки сприяє постійна самоосвітня діяльність у поєднанні з стимулюючими факторами. Психологи доводять, що кожна особистість потребує досягнень, більш того, устремління до успіху – процес керований, а до самовдосконалення – природний, даний нам від народження. Стимулювання діяльності творчого вчителя є однією з функцій адміністрації школи.

. К.Ушинський зазначав "Учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає вчитися в ньому вмирає вчитель".

Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та професії до особистості фахівця. Причому вимоги, що пред’являються  спеціалісту, повинні бути вище тих можливостей, що має людина (Бодальов О)

Структура процесу самовдосконалення з 4-ох етапів:

• самоусвідомлення та прийняття рішення здійснювати процес самовдосконалення;
• планування та вироблення програми самовдосконалення;
• безпосередня практична діяльність з реалізації поставлених завдань, пов’язаних із роботою над самим собою;
• самоконтроль та самокорекція цієї діяльності.

Професійне самовдосконалення педагога здійснюється через самоосвіту активну участь у різноманітних методичних заходах, що проводяться в навчальному закладі чи в районі, місті, та самовиховання.

Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу.

Діяльність з самоосвіти починається з діагностики  власних утруднень, проблем. Проведення зовнішнього діагностування з педагогічної, методичної, психологічної підготовки вчителя та спонукання до самооцінки та самоаналізу власних можливостей, якостей, результатів професійної діяльності – основна умова ефективної самоосвіти.

 Підвищення професійної компетентності педагога - запорука успішного реформування системи освіти в цілому.

Методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь.

• вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
• відокремлювати з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;
• відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;
• систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
• впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з дітьми учнями.

В чому полягає сутність самоосвіти?

Перш за все, педагог здобуває знання з різноманітних джерел, використовує ці знання в професійній діяльності, розвитку особистості та власній життєдіяльності.

Метою роботи над темами самоосвіти є систематичне підвищення педагогами свого професійного рівня.

 Основні завдання:

• вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя, вихователя;
• оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей;
• вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій;
• розвиток у школі інноваційних процесів.

Тема самоосвіти визначається, виходячи з методичної теми навчального закладу, утруднень самого педагога, специфіки його індивідуальних інтересів.

Отже, алгоритм роботи вчителя з самоосвіти є таким:

• Підготовчий етап;
• Творчий етап;
• Аналітико-узагальнюючий етап.

У сучасному світі існує багато різноманітних можливостей отримати знання:

• книжки (наукова, науково-методична, методична, публіцистична, художня та інші літератури);
• фахова періодика (газети, журнали);
• Інтернет;
• телебачення;
• відео, аудіо інформація;
• семінари, круглі столи, конференції;
• майстер-класи;
• курси підвищення кваліфікації;
• екскурсії, театри, виставки, музеї, концерти;
• заходи з обміну досвідом;
• різноманітні курси;
• подорожі тощо.

Форми самоосвіти: індивідуальна та колективна. Ініціатором є сам педагог, хоча та її організацію часто впливають інші: керівники методичних об`єднань, курсів підвищення кваліфікації, які ініціюють та стимулюють діяльність вчителя, вихователя. Групові форми у вигляді діяльності методичного об`єднання, семінарів, практикумів тощо організуються адміністрацією.

Результат самоосвіти може подаватися у формі:

• доповіді, виступи на семінарі, педагогічні раді, методичному об`єднанні;
• реферату;
• програми;
• методичного посібника;
• статті до фахового видання;
• дидактичного матеріалу;
• науково-методичної розробки;
• проекту;
• методичного чи діагностичного кейсу тощо.

З появою в роботі вчителя комп’ютера та Інтернету значно підвищуються можливості педагогічної самоосвіти. З`являються нові теми, цікаві завдання та способи їх розв’язання, нові способи самореалізації, що з`явилися у педагога через появу нових засобів самоосвіти:

• розробка електронних уроків, посібників тощо;
• розробка пакету тестового матеріалу в електронному вигляді;
• розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем;
• комплект дидактичного матеріалу з предмета: самоосвітні, практичні, контрольні роботи;
• розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета;
• створення термінологічного словника з предметної теми, розділу;
• кабінет інформаційних технологій;
• розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів;
• розробка навчальних проектів;
• розробка пакету  матеріалів для підготовки учнів до олімпіад;
• проект особистої методичної веб-сторінки;
• база даних питань і задач з предмета;
• створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм;
• зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога (результатом самоосвіти повинне стати підвищення якості навчально-виховного процесу).

Комплексний підхід у доборі змісту й організації обраної теми по самоосвіті (крім методичних знань, вивчати інші галузі науки: педагогіку, психологію, фізіологію, культурологію, соціологію, дидактику). Комплексний підхід виявляється також у виборі форм і методів самоосвіти, в орієнтації на самостійність і активність педагога.

Індивідуальний характер самоосвіти як самої гнучкої форми одержання знань. Індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи..

Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (участь у семінарах, інформація на засіданні м/о, кафедри, складання доповіді чи реферату, участь у педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях).

Отже, самоосвіта вчителя здійснюється при наявності таких ознак:

• самоосвіта як процес пізнання передбачає не просте закріплення професійних знань і засвоєння уже відомої наукової інформації, а має на меті одержання нових наукових методичних знань, практичних навичок;
• самоосвіта повинна бути безупинною, поповнення нових знань може здійснюватися на основі попередньої підготовки педагогів;
• самоосвіта повинна сприти оволодінню педагогом застосування професійних знань у його практичній діяльності.

Самоосвіта педагога буде продуктивною за наступних  умов:

• В процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку;
• Педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін;
• Володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків);
• Програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності;
• Педагог є готовим до творчості;
• Існує зв'язок особистісного та професійного розвитку і саморозвитку.

.

 В.Сухомлинський "Далеко не кожен стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному судилося винайти порох або велосипед, але майстром своєї справи має стати кожен".

 Методичне обєднання вчителів початкових класів  ставить такі основні завдання на 2018/2019 н.р.

1.   Спрямувати роботу на забезпечення високого рівня викладання, формування в учнів практичних умінь і навичок.

2.   Формувати у молодших школярів вміння вчитися, основних компетентностей, яких потребує життя.

3.   Створити систему внутришкільного моніторингу якості знань.

4.   Удосконалювати систему психолого-педагогічного супроводу як важливого чинника процесу соціалізації.

5.   Упровадження інноваційних освітніх технологій для формування соціальної компетентності та громадянської активності учнів.

6.   Забезпечити формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу.

7.   Поширення педагогічного досвіду.

Характеристика педагогічних кадрів учителів початкових класів, вихователя ГПД, вчителя музики

Педагогічний досвід вчителя

Заходи, спрямовані на впровадження Нової української школи

Робота з батьками

 «На крилах успіху»

 Типову освітню програму початкової освіти «На крилах успіху» для початкової школи закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, апробовано й експериментально перевірено в межах дослідно-експеримен-тальної роботи всеукраїнського рівня «Дидактико-методичне і навчальне забезпечення реалізації концептуальних засад реформування початкової загальної освіти» (наказ МОН України №834 від 15.07.2016).

     Програму створено відповідно до визначених у Державному стандарті цілей початкової освіти, її розроблено з метою нормативного забезпечення гармонійного розвитку та виховання особистості дитини для застосування набутого досвіду в навчальних і життєвих ситуаціях та закладання основ її особистісного зростання на наступному рівні освіти.

Основними завданнями Програми є:

-становлення особистості дитини, її духовний, психічний, соціальний, фізичний розвиток, розвиток пізнавальних здібностей;

-морально-етичне, громадянське, патріотичне, естетичне, трудове, екологічне виховання дитини;

-формування цілісного наукового образу світу;

-формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до самої себе, родини, громади, школи й навчання;

-психолого-педагогічна адаптація дитини до шкільного життя;

-формування ключових і предметних компетентностей;

-формування культури міжособистісної взаємодії в різних формах і видах діяльності;

-формування здатності до самовираження, зміни власної поведінки відповідно до потреб стійкого розвитку (соціально-правової, екологічно доцільної і здоров'язбережувальної та безпечної) у різних життєвих ситуаціях.

    Програму розроблено на певних принципах і підходах. Зокрема,      Побудову освітнього процесу як системи уможливлює врахування в Програмі наступності й перспективності дошкільної та початкової освіти.    Особистісному підходу до орієнтації навчання сприятиме урахування в Програмі вікових і психологічних особливостей учнів 6-8 років (зокрема, цілісності сприймання світу й процесів пізнання, провідних стилів навчальної діяльності, соціальної активності), що простежується в доступності й відповідності їхнім інтересам та запитам змісту.
      Інтегрований підхід у Програмі є дидактичним інструментом урахування вікових особливостей учнів 6-10 років і відкриває можливості для презентації змісту зі встановленням як внутрішньо- і міжпредметних зв'язків, так і інтегрованих предметів. Інтегрований підхід до побудови Програми простежується на міжпредметному рівні завдяки синхронізації термінологічного поля усіх навчальних програм та приведення мови програм до тієї, якою мають послуговуватись учителі та учні в кожному класі, підходів до структурування програм кожного предмета (побудовані концентрично). Це дозволило запобігти його дублюванню в різних предметах вивчення, неузгодженості термінологічного поля та створити умови для підвищення пізнавального інтересу учнів.
    В Програмі визначено шість предметів вивчення.
Освітні галузі «Природнича», «Громадянська та історична», «Соціальна й здоров'язбережувальна» реалізуються через інтегрований предмет всесвіт. Цей предмет забезпечує організацію навчальної діяльності учнів за таким провідним стилем, як натуралістичний.
Освітня галузь «Мовно-літературна»  реалізуються через предмети мова навчання: українська, мова вивчення: англійська.  Освітня галузь «Математична» реалізується через інтегрований предмет математика, що має математичний і логічний складники. Відповідно цей предмет забезпечує організацію навчальної діяльності учнів за логіко-математичним стилем.
   Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується предметом фізична культура.  
Освітні галузі «Мистецька», «Технологічна» та «Інформатична» реалізуються через інтегрований предмет арт-технології та ІКТ, який забезпечує організацію навчальної діяльності учнів переважно за музично-ритмічним, вербально-лінгвістичним та моторно-рухливим стилями. Програму цього предмета структуровано за концентрами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Handmade-мистецтво», а з другого класу концентр «ІКТ».  

     Інтегровані програми дадуть змогу уникнути дублювання змісту різних навчальних предметів та відповідно перевантаження учнів, нарешті досягти узгодженості навчального й виховного процесів, покращити стан здоров'я дітей та підвищити інтерес до навчання.

Виховна робота в 2 класах

Критерії оцінювання в початкових класах